- мугикати
- муги́каю, муги́каєш і муги́чу, муги́чеш, недок.1) перех. і без додатка. Стиха, невиразно наспівувати.2) неперех. Вимовляти "гм", "мг" і т. ін. Мугикати під ніс.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мугикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
замугикати — аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1) Почати мугикати, стиха, невиразно наспівувати. 2) Почати вимовляти гм , мг і т. ін … Український тлумачний словник
кургикати — и/чу, и/чеш, недок., діал. 1) Стиха попискувати (перев. про свиней). 2) перен. Тихо наспівувати; мугикати … Український тлумачний словник
курникати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати … Український тлумачний словник
мугикання — я, с. Дія за знач. мугикати … Український тлумачний словник
мугикнути — ну, неш, док., розм. 1) Однокр. до мугикати 2). 2) Невиразно що небудь сказати … Український тлумачний словник
мукати — аю, аєш, недок. 1) Видавати звуки муму ; ревіти (про велику рогату худобу). 2) перен., розм., рідко. Те саме, що мугикати 2) … Український тлумачний словник
помугикати — помуги/каю, помуги/каєш і помуги/чу, помуги/чеш, док. Мугикати якийсь час … Український тлумачний словник
промугикати — промуги/каю, промуги/каєш і промуги/чу, промуги/чеш, перех. і неперех. Док. до мугикати … Український тлумачний словник
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови